Як заварювати та пити зелений чай

Історія та переваги напою

Зелений чай виробляють переважно в Японії, Китаї та Кореї, а також в інших азіатських країнах. Він походить з рослини «Камелія китайська». Це найстаріша та найпоширеніша чайна родина в цьому регіоні. Його швидко обробляють (за допомогою ферментативної фіксації) після збору, щоб зупинити процес окислення. Така обробка зберігає антиоксиданти та корисні властивості напою, який зараз цінується в усьому світі за ніжний смак і широкий спектр ароматів.

Вибираємо правильний посуд

Чайний посуд має велике значення для заварювання і сприйняття чаю. Він може впливати на аромат, покращити смак або навіть зіпсувати напій. З якісного і привабливого сервізу приємно пити. Дизайн чайного набору впливає на настрій та загальне враження від інтер’єру.

У Китаї ніжні чаї з великим листям заварюють у порцеляновому гайвані або маленькому глиняному чайнику з ісінської глини. Вважається, що чай, заварений в цьому посуді краще розкриває нюанси смаку. Цьому сприяє екологічно-чистий матеріал та форма посудин, що концентрує аромат і регулює рівень кисню. В ньому напій довше зберігає тепло, щоб кожен ковток був таким же приємним, як і перший.

Сьогодні, завдяки інноваційним технологіям, зелений чай можна настоювати в скляному термостійкому посуді. Сучасні заварники, такі як тіпод, дозволяють швидко і без зусиль приготувати будь-який сорт листя за лічені секунди. Одним натисканням кнопки напій проходить через фільтр і зливається у вашу чашку, залишаючи весь осад у заварювальному пристрої.

Воду також можна кип’ятити в звичному для нас емальованому чайнику або у посудині з нержавіючої сталі.

Сито для фільтрації листя повинно бути зі спеціальної сталі або з харчового пластику. Найкращим варіантом є використання посуду для чайних церемоній з вбудованими отворами у носика.

Приготування зеленого чаю традиційним способом

Мистецтво чаювання виникло в Древньому Китаї, а потім поширилося до інших країн. На батьківщині зелений чай досі заварюють класичним методом під час чайних церемоній. Він називається «Гун-фу» і означає професійне приготування чаю майстром. Цьому вмінню вчаться багато років, а іноді все життя, оскільки багато уваги приділяється найдрібнішим деталям. Від досвідченості і творчих здібностей людини залежить остаточний смак і аромат напою. Для гостей це час, коли можна розслабитися, поспілкуватися і насолодитися смаком.

Ззовні чайний ритуал нагадує театралізовану виставу. Щоб справити позитивне враження і досягти медитативного ефекту, посуд та необхідний набір інструментів розташовують в певному порядку на чайному столику – чабань. Для створення особливої атмосфери підбирають заспокійливі кольори і чайні фігурки зі сприятливим значенням. Іноді запалюють ладан.

Коли підготовчий етап позаду, всі учасники сідають навколо підноса. Тиха обстановка, аромат чаю, багаторазове заварювання, дегустація, а також елегантні рухи майстра поступово вводять в стан легкого трансу. Спостереження за зміною кольору напою заворожує, як і смак. Після семи чашок чаю людина почуває себе інакше: вона відпускає сумні думки, тіло наповнюється м’якою енергією, в душі народжується натхнення.

Інструкція з приготування зеленого чаю Гунфу Ча

Незалежно від того, який спосіб ви вибрали, заварювання зеленого чаю в гайвані, ісиньському чайнику або в тіподі, потрібно дотримуватися певної послідовності кроків. 

1. Закип'ятіть воду і зачекайте 1 хвилину, поки вона охолоне до 80ᴼС. Оскільки зелений чай дуже ніжний, обов’язково дотримуйтесь порад щодо температури того чи іншого сорту на упаковках. Це допоможе уникнути опіків листя, появи терпкості і гіркого присмаку. Занадто охолоджена вода, або вища за 95ᴼС може призвести до часткової втрати аромату. Вода при довгому кип’ятінні втрачає кисень, що погано впливає на смак. Зверніть також увагу на якість води. Напій вийде смачніше, якщо його настояти в свіжій, очищеній та м’якій воді. Можна також використовувати мінеральну (негазовану) воду. Красивий відтінок чаю є ознакою правильного заварювання.
2. Поки вода остуджується, налийте окріп в заварник і чашки, щоб нагріти їх. Через кілька секунд злийте рідину.
3. Зважте відповідну кількість чайного листя (близько 2 г на 100 мл) і помістіть його в чашку або чайник на ваш вибір. Відповідно відрегулюйте кількість заварки.
4. Залийте листочки гарячою водою на 3-5 секунд, щоб промити і «пробудити», а потім вилийте цей настій.
5. Знову налийте води і дайте чаю настоюватися 20 секунд. Далі час можна подовжити до однієї хвилини, зважаючи на тонкість і м’якість листя. Для кожного сорту зеленого чаю тривалість заварювання вказують на упаковці. Ви, звісно, можете експериментувати, щоб досягти бажаної міцності.
6. Перелийте напій з чайника або заварника в іншу ємність, щоб збалансувати смак і колір. Для професійного заварювання з цією метою використовують чахай – маленький глечик з кераміки чи боросилікатного скла. Його також називають чашею справедливості, оскільки він забезпечує рівномірну концентрацію настою в кожній чашці.
7. Профільтруйте напій і насолоджуйтесь!

Між підходами чаювання, а також по завершенню, важливо спорожнити чайник до останньої краплі, щоб зупинити процес настоювання. Цей метод дозволяє робити кілька заварювань, причому наступні будуть довшими приблизно на 5-15 секунд.

Як пити зелений чай?

Почніть з вдихання аромату напою. Спробуйте вловити основні та ледь помітні відтінки. Оскільки чай в Китаї п’ють з маленьких посудин, дегустація відбувається в три ковтки. Їм надається велика цінність, тому робити їх потрібно повільно. Можна трохи затримати чай у роті, щоб краще зрозуміти смак і отримати більше задоволення.

З кожною заваркою смак буде змінюватися. При смакуванні 3-4 чашки зазвичай відбувається ароматний вибух, розкриваються вишукані ноти, чай стає ще більш насиченим і смачним.

Ще однією особливістю є культура споживання цього чаю. На Сході листя чайної рослини вважають живим організмом, навіть якщо воно пройшло обробку і ретельно висушено. При зануренні у воду, воно розпрямляється і відновлює свої властивості, навіть його до цього роками витримувалося. Найбільш високосортний чай поціновувачі смакують у чистому вигляді. У чашку не кладуть цукор, не додають молока, лимону чи меду. Людина з розвинутим смаком зможе відчути багату природну палітру смаків і ароматів зеленого чаю. Крім відсутності калорій, це шанс скуштувати унікальний напій. Кожне чайне дерево і кущ, навіть одного сорту, кожен раз дає новий врожай з неповторним смаком. Як і людина, що його готує, чай має власні характеристики і енергію, тому смак щоразу буде відрізнятися.

Західний спосіб приготування зеленого чаю

В західних країнах швидкий темп життя впливає на заварювання чаю і йому зазвичай приділяють менше уваги. Відсутність суворих правил і стандартів спрощує процес приготування. Для європейців це скоріше спосіб втамувати спрагу і відновити енергію, ніж демонстрація національних звичаїв. Листя настоюють один або 2 рази протягом 3-4 хвилини в чашці або чайнику. Зазвичай кладуть одну ложку і використовують воду до температури кипіння.

Такий спосіб дає загальні уявлення про аромат, смак і користь напою, але через поспіх дещо обмежує їх потужність.    

Готуємо напій в японському стилі

Існує також японський метод настоювання зеленого чаю, відомий як «Сенчадо». Він відрізняється температурою і способом вживання. Чайні інструменти і посуд подібні до китайських за призначенням, але мають японські назви. Наступна інструкція підкаже, як саме його приготувати.

Листя слід замочувати при температурі від 70ᴼС до 85°C. Чай можна настоювати тричі, а час заварювання коливатиметься від 15 секунд до півтори хвилини. Смак виходить більш рослинним, з дуже приємною ноткою умамі.

Термос: маленьке диво для заварювання зеленого чаю

Термос є зручним способом для швидкого приготування чаю. Для цього потрібно тільки відміряти необхідну кількість листя і залити його водою. Оскільки напій буде зберігатися в пляшці протягом тривалого часу, кількість заварки потрібно зменшити, щоб уникнути надмірного заварювання. Температура води не повинна перевищувати 85-90ᴼС.

Термостійка конструкція термоса також розрахована на підтримку холодної температури. Розсипний зелений чай заварюють звичайним способом, потім залишають на деякий час в холодильнику і переливають охолоджений напій у термос. Смолу із зеленого чаю можна відразу кидати у термос. Вона повністю розчиняється навіть у воді кімнатної температури. Отриманий настій стає доступним для пиття буд-де і будь-коли.

Запропоновані вище методи заварювання і пиття зеленого чаю, є орієнтовними. Ви можете вибрати один або спробувати всі. Зелений чай – це напій з давньою історією, який може догодити найвибагливішим гурманам. Його варто додати до свого раціону хоча б раз у житті.